Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку
творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві.
Вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини,
яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці.
Тому виховання творчої людини є одним із головних завдань
системи освіти. Духовне відродження українського народу неможливе без впливу
літератури на формування національної свідомості. Однак, щоб література
здійснювала свою виховну роль, треба виробити у людини вміння читати художні
твори, належним чином сприймати дійсність, сформувати прагнення брати приклад з
позитивних героїв. Навчити учнів добре читати – одне з найважливіших завдань
школи.
Ще В. Сухомлинський писав, що читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами.
Ще В. Сухомлинський писав, що читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами.
У Державному стандарті освіти читацька
діяльність розглядається як “комунікативна мовна пізнавальна діяльність,
спрямована на сприйняття, осмислення і відтворення прочитаного”. Це вимагає від
вчителя особливої уваги до своїх учнів: вивчення їх індивідуальних
особливостей, навчальних можливостей, індивідуальних інтересів, передбачення і подолання
труднощів у навчанні.
В наш час місце книги в житті підростаючого
покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні
технології, так і телебачення. Найчастіше як джерело інформації замість книг
учні використовують персональний комп’ютер. Але всім давно відомо, що знання,
фантазія, логіка думки і міркувань, любов до рідної мови, уміння логічно й
образно розмірковувати виховуються лише читанням. Уміти читати, бути читачем ─ це високе мистецтво, йому треба
наполегливо вчитися.
Дитяча художня книга ─ це особливий світ,
який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в
життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги,
зосередженості, у вихованні душевності, моральності тощо. В.О.Сухомлинський
писав, що "Читання як джерело духовного багатства не зводиться до вміння
читати, з цього вміння воно тільки починається. Дитина може читати вільно,
безпомилково, але книжка не стала для неї тією стежкою, що веде до вершини
розумового, морального, естетичного розвитку."
Процес читацької діяльності – це прийоми,
якими користується читач для сприймання, усвідомлення і розуміння написаного чи
надрукованого тексту, здатності до рефлексії на основі прочитаного.
Шляхи формування читацької компетентності
молодших школярів. Реалізація поставленого завдання передбачає застосування
ефективних методів та прийомів. Основними методами є:
Читання-розгляд (опора на інформаційно-довідковий
апарат книжки).
Пояснювальне (коментоване) читання.
Літературне читання (бесіда морально-етичного
спрямування).
Метод творчого читання (настанова на творче втілення прочитаного).
Метод творчого читання (настанова на творче втілення прочитаного).